Історія створення школи
Кожна подія, яка відбувається в житті суспільства чи окремої людини, характеризується трьома особливими складовими:
- передумовами, що призвели до її виникнення;
- хронологічною послідовністю становлення;
- місцем в історії в цілому та впливом на майбутнє.
Виникнення ЗНЗ «Школа екстернів» у м. Києві не сталося само собою, її поява не була спонтанним адміністративним рішенням і вона не відокремилась як філія від звичайного загальноосвітнього навчального закладу. Спочатку вона з’явилася як ідея…
Передумови виникнення
Була осінь 1993 року. В освіті, як і в інших галузях суспільного життя, відбувалися події, які не були властиві попередній епосі: змінювалось світобачення, переосмислювались життєві цінності, з’являлись нові видання, організовувались та проводились різноманітні наукові виставки, семінари, конференції тощо. Небайдужі люди українського суспільства прагнули змінити вкорінілі шаблони та реалізувати свої прогресивні ідеї. І в освіту стали приходити нові люди , які вміли аналізувати ситуацію, робити висновки та, головне, діяти. Це були люди, яким було не байдуже до того, що відбувається в українських школах, що чекає на дітей та Україну в майбутньому. Вони хотіли гармонізувати процес навчання та виховання з тими перетвореннями, які охопили суспільство.
Саме в цей час з’явилася ідея відродити індивідуальне навчання. В управлінні освіти ідею підтримали і вона отримала право на втілення, знайшовши однодумців. Суть ідеї полягала в тому, що в центрі процесу навчання знаходиться не програма чи методика, не урок чи моніторинг знань, а учень з його особливостями сприйняття та мислення, з його неповторністю та потребами. От ця ідея і об’єднала однодумців: чиновника від освіти
Б.М. Жебровського, аспіранта педагогічного та національного університетів О.М. Костюк, програміста Т.О. Зиму, працівника банку Шульгіна Г.В., вченого фізика Ніщенко М.М., психолога Бастун Н.А., філософа Полякова Г.Ю., досвідченого вчителя початкових класів Падалку В.В., економіста та викладача університету Семенькову І.Д.
Вже з середини 90-х років минулого століття на педагогічних нарадах різного рівня, серед батьків та старшокласників міста йшли розмови про необхідність створити структуру, котра б вирішила численні проблеми індивідуального навчання та атестації, як тоді говорили, “виняткових” дітей – обдарованих, професійно зайнятих спортом чи мистецтвом, педагогічно занедбаних, хворих, конфліктних, обтяжених надзвичайними сімейними обставинами.
Так, у вересні 1993 року в Київському будинку вчителя відбулася науково-практична конференція з питань трансформації освіти, в рамках якої була відкрита та проведена секція індивідуальної освіти. А вже в листопаді 1993 року в тому ж Будинку вчителя відбулося проведення першої (установчої) конференції з питань розвитку індивідуальної освіти в Україні, учасниками якої були: Красноголовець О.М., Поляков Г.Ю., Костюк О.М., Бастун Н.А., Пінчукова Л.О., Данілова Л.А., Кравець Л.Л., Кулагіна Г.М., Кульчицька Т.Ю., Падалка В.В., Зима Т.О., Шульгін Г.В., Рибакова О.В.
Хронологічна послідовність становлення
Протягом 1994-1996 років ідея створення школи індивідуальної освіти міцнішала новими прихильниками, клуб «АФІНА» проводив роботу з метою дослідження потреб суспільства в індивідуальній освіті та екстернаті. Були проведені численні конференції, семінари, педагогічні наради та зустрічі з громадськістю та ЗМІ в контексті проблем індивідуальної освіти. До групи ініціативних людей входили Красноголовець О.М., Поляков Г.Ю., Костюк О.М., Бастун Н.А., Пінчукова Л.О., Данілова Л.А., Кравець Л.Л., Кулагіна Г.М., Кульчицька Т.Ю., Падалка В.В., Зима Т.О., Шульгін Г.В., Рибакова О.В., Обертас Н.М., Семенькова І.Д., Васильєва Е.Б., Ніщенко М.М., Чайковська Н.В., Головльова Галина, Скорик О.В.
На хвилі освітніх реформ проект навчального закладу нового типу “Школа екстернів” з ініціативи Головного управління освіти, зокрема особисто Б.М. Жебровського, протягом двох років (1996 -1997 рр.) поступово розробляли члени ініціативної групи з Асоціації фахівців індивідуального навчання та виховання – громадського неприбуткового об’єднання у складі Творчої спілки вчителів України.
Проект координувала голова Асоціації – вчитель математики з великим репетиторським досвідом Т.О. Зима, наукове керівництво здійснювала О.М. Костюк – спочатку аспірант, а на час відкриття Школи екстернів вже викладач КДПУ ім. М. Драгоманова, кандидат філологічних наук. До групи входили музичний педагог Л.А. Данілова, практичний психолог Л.О. Пінчукова, директор спеціалізованої школи «Надія» для дітей з вадами фізичного та розумового розвитку, кандидат філософських наук Г.Ю. Поляков. Кожен з цих фахівців зробив неоціненний творчий внесок до загальної справи.
Вже в березні 1997 року в Київському будинку вчителя відбулася науково-практична конференція з проблем організації індивідуального навчання та екстернату, учасниками якої були Поляков Г.Ю., Костюк О.М., Бастун Н.А., Пінчукова Л.О., Данілова Л.А., Кравець Л.Л., Кулагіна Г.М., Падалка В.В., Зима Т.О., Обертас Н.М., Семенькова І.Д., Іванова Л.В.
Коли дійшло до етапу безпосереднього впровадження, постали природні питання: «хто?» і «де?». Хто очолить новий заклад, візьме на себе відповідальність за впровадження в життя та удосконалення експериментальної моделі ЗНЗ «Школа екстернів», розв’язуватиме надзвичайно складні завдання менеджменту державного інноваційного навчального закладу? Де саме слід відкрити центр координації зусиль педагогів та батьків, учених і практиків, предметників та домашніх вихователів – усіх зацікавлених у становленні системи індивідуальної освіти в Києві?
На посаду директора колеги запросили свого однодумця, викладача української мови КДПУ Л.В. Іванову, яка мала великий досвід організаційної роботи з молоддю та практику індивідуального навчання. ЇЇ ідеї та енергія стали справді рушійною силою проекту.
26 серпня 1997 року – День народження нашої школи, в цей день загальноосвітній навчальний заклад «Школа екстернів» був відкритий, 02.09.1997 – зареєстрований як юридична особа.
Держадміністрація Московського району (на сьогодні – Голосіївський район) зробила крок назустріч і стала головним опікуном ЗНЗ «Школа екстернів». Спершу її розмістив у себе Голосіївський ліцей № 241 – одна з “зірочок” району, своєрідний центр освітніх інновацій. Це був Початок.
Першими вчителями інноваційного навчального закладу стали – Сушко Г.І., Лут Р.І., Ривківська Є.П., Ткач С.В., Солнцева О.Є., Немінова Т.П., Пархоменко Г.С., Данильцова У.Д., Коваленко О.М., Ніщенко М.М., Саранюк Г.М., Гарманчук Л.М.
Керуючись гаслом „Кожному – оптимальні умови освіти”, педагогічний колектив на чолі з директором Івановою Л.В. розробив і апробував модель діяльності державного закладу індивідуального навчання, яка передбачає високий рівень мотивації, свідомості і діяльнісної самостійності учнів, нові, принципово партнерські взаємини між педагогом-консультантом і учнем, урізноманітнення форм і технологій опанування навчальних предметів.
Організація екстернату весь час залишалася головною метою діяльності школи. Але, окрім реалізації концепції, спершу новій школі довелося розв’язувати й болючі освітні проблеми району. Серед них – збільшення числа дітей, котрі фактично перестали ходити до школи або й взагалі не були зарахованими до жодної із шкіл і вчилися вдома, або й зовсім не вчилися. Це були непередбачені наслідки перехідної економіки: відмови держави від уніфікації в освіті, демократизації паспортного режиму, соціального розшарування у суспільстві.
Для таких дітей у Школі екстернів були створені класи підвищеної індивідуальної уваги, „класи вирівнювання”, як їх колись називали. Згодом, із переходом закладу у 2001 році у підпорядкування Головного управління освіти і науки КМДА та зміною соціальної ситуації, вони трансформувалися у заочні класи, які мають інший контингент учнів та іншу специфіку навчально-виховного процесу.
З 1999 р. Школа екстернів має окреме власне приміщення за адресою пр.40-річчя Жовтня, 106/4 . Отримавши його у вигляді занедбаного дитячого садка, вчителі, батьки та діти перетворили його на сучасну установу із затишними класами, актовою залою та бібліотекою. Міська влада та батьки учнів допомогли устаткувати Школу екстернів меблями, комп’ютерами та копіювальною технікою.
Поступово сформувалися кращі традиції Школи екстернів: повага до особистості учня та його проблем, пристосування школи, її розкладу, штату та методичних напрацювань до динаміки складу учнів (а не навпаки!), спільне театралізоване святкування календарних свят та випускних вечорів, святкування Дня небайдужої людини, заняття у суботній Школі для батьків, творчі фестивалі, щорічні наукові конференції тощо.
З 2007 року ЗНЗ «Школа екстернів» очолює Едуард Георгійович Войтович – молодий ініціативний вчитель географії, біології та екології, який на той час обіймав посаду заступника директора з навчально-виховної роботи.
У період 2007 – 2014 років значно розширився контингент учнів,
що потребують індивідуального підходу у навчанні. Сучасне життя ставить перед кожною людиною нові виклики: вміння швидко пристосовуватися до нових умов праці та навчання, володіння кількома іноземними мовами, інтеграція до світової культурної та освітньої спільноти, швидке освоєння новітніх технологій і потреба безмежного особистісного розвитку та активної самореалізації. Школа екстернів сьогодні – це навчальний заклад, де атестуються учні, котрі мають нестандартне мислення, високий рівень самостійності та сформованості мотивації до навчання, визначені у своїх планах на майбутнє і прагнуть пройти атестацію прискорено тощо.
Місце в історії в цілому та вплив на майбутнє
Щодо цього аспекту в діяльності навчального закладу, то доречно було б дати можливість окреслити його випускникам школи, учням, батькам, іншим представникам освітянського простору м. Києва, котрі мають досвід роботи у галузі індивідуальної освіти; людям, для котрих свого часу екстернат став єдиною можливістю отримати базову або повну середню освіту та рухатися далі життєвими дорогами і досягти успіху. Але той факт, що ЗНЗ «Школа екстернів» продовжує працювати, кожного року щиро вітає і зараховує на навчання нових екстернів молодшої, середньої та старшої школи, має певні методичні розробки для оптимізації навчального процесу екстернів, свідчить про те, що цей навчальний заклад вже зайняв певне місце в галузі індивідуальної освіти м. Києва та має певні перспективи розвитку у майбутньому.